コンテンツにスキップ

英文维基 | 中文维基 | 日文维基 | 草榴社区

日本語のキリル文字表記

出典: フリー百科事典『ウィキペディア(Wikipedia)』
ロシア語による日本地図

日本語のキリル文字表記(にほんごのキリルもじひょうき)とは、日本語キリル文字で記述する方法。キリル文字化の一種。

キリル文字表記の例

[編集]

ソ連・ロシア

[編集]

スパリヴィン(1900年)によるキリル文字表記。

1900年ウラジオストクの東洋学院(東洋大学)(ru)で日本語を教授し始めたロシアの言語学者であるスパリヴィン(Спальвин)によって作られた最初のキリル文字表記。その表記は当時のロシアの日本語学者の中で人気であった[1]の音に э ではなく еの音に ё ではなく йо の2字、の音の子音に т ではなく ц が使用されている。

/   а /   и /   у /   е /   о  
/   ка /   ки /   ку /   ке /   ко きゃ / キャ   кя きゅ / キュ   кю きょ / キョ   кйо
/   са /   си /   су /   се /   со しゃ / シャ   ся しゅ / シュ   сю しょ / ショ   сйо
/   та /   ци /   цу /   те /   то ちゃ / チャ   ця ちゅ / チュ   цю ちょ / チョ   цйо
/   на /   ни /   ну /   не /   но にゃ / ニャ   ня にゅ / ニュ   ню にょ / ニョ   нйо
/   ха /   хи /   фу /   хе /   хо ひゃ / ヒャ   хя ひゅ / ヒュ   хю ひょ / ヒョ   хйо
/   ма /   ми /   му /   ме /   мо みゃ / ミャ   мя みゅ / ミュ   мю みょ / ミョ   мйо
/   я   /   ю   /   йо (iо)  
/   ра /   ри /   ру /   ре /   ро りゃ / リャ   ря りゅ / リュ   рю りょ / リョ   рйо
/   ва   /   во  
/   н    
が / ガ   га ぎ / ギ   ги ぐ / グ   гу げ / ゲ   ге ご / ゴ   го ぎゃ / ギャ   гя ぎゅ / ギュ   гю ぎょ / ギョ   гйо
ざ / ザ   дза じ / ジ   дзи ず / ズ   дзу ぜ / ゼ   дзе ぞ / ゾ   дзо じゃ / ジャ   дзя じゅ / ジュ   дзю じょ / ジョ   дзйо
だ / ダ   да ぢ / ヂ   цзи づ / ヅ   цзу で / デ   де ど / ド   до ぢゃ / ヂャ   цзя ぢゅ / ヂュ   цзю ぢょ / ヂョ   цзйо
ば / バ   ба び / ビ   би ぶ / ブ   бу べ / ベ   бе ぼ / ボ   бо びゃ / ビャ   бя びゅ / ビュ   бю びょ / ビョ   бйо
ぱ / パ   па ぴ / ピ   пи ぷ / プ   пу ぺ / ペ   пе ぽ / ポ   по ぴゃ / ピャ   пя ぴゅ / ピュ   пю ぴょ / ピョ   пйо

ポズネーエフ(1907年)によるキリル文字表記。

1907年にロシアの言語学者であるポズネーエフ(Позднеев)は「トクホン」という教科書でスパリヴィンと異なる表記を出した。その表記は東京方言に基づき、音訳を日本人の発音に近づけるのを目標としていた[2]行の子音に дз の2字ではなく з のみを使用し、の子音に цз の2字を使用する。

/   а /   и /   у /   э /   о  
/   ка /   ки /   ку /   кэ /   ко きゃ / キャ   кя きゅ / キュ   кю きょ / キョ   кё
/   са /   си /   су /   сэ /   со しゃ / シャ   ся しゅ / シュ   сю しょ / ショ   сё
/   та /   ци /   цу /   тэ /   то ちゃ / チャ   ця ちゅ / チュ   цю ちょ / チョ   цё
/   на /   ни /   ну /   нэ /   но にゃ / ニャ   ня にゅ / ニュ   ню にょ / ニョ   нё
/   ха /   хи /   фу /   хэ /   хо ひゃ / ヒャ   хя ひゅ / ヒュ   хю ひょ / ヒョ   хё
/   ма /   ми /   му /   мэ /   мо みゃ / ミャ   мя みゅ / ミュ   мю みょ / ミョ   мё
/   я   /   ю   /   ё  
/   ра /   ри /   ру /   рэ /   ро りゃ / リャ   ря りゅ / リュ   рю りょ / リョ   рё
/   ва   /   о  
/   н    
が / ガ   га ぎ / ギ   ги ぐ / グ   гу げ / ゲ   гэ ご / ゴ   го ぎゃ / ギャ   гя ぎゅ / ギュ   гю ぎょ / ギョ   гё
ざ / ザ   за じ / ジ   зи ず / ズ   зу ぜ / ゼ   зэ ぞ / ゾ   зо じゃ / ジャ   зя じゅ / ジュ   зю じょ / ジョ   зё
だ / ダ   да ぢ / ヂ   (цзи) づ / ヅ   (цзу) で / デ   дэ ど / ド   до ぢゃ / ヂャ   (цзя) ぢゅ / ヂュ   (цзю) ぢょ / ヂョ   (цзё)
ば / バ   ба び / ビ   би ぶ / ブ   бу べ / ベ   бэ ぼ / ボ   бо びゃ / ビャ   бя びゅ / ビュ   бю びょ / ビョ   бё
ぱ / パ   па ぴ / ピ   пи ぷ / プ   пу ぺ / ペ   пэ ぽ / ポ   по ぴゃ / ピャ   пя ぴゅ / ピュ   пю ぴょ / ピョ   пё

ポリワーノフ(1930年)によるキリル文字表。

ロシアの言語学者であるエフゲニー・ポリワーノフによって1914年に作られ、1917年に学的に立証され、そして、1930年に公示された第三目のキリル文字表。現代ロシアにおける標準的な表記法。ポリワーノフはポズネーエフのものと同じように、東京方言の発音をできるだけはっきり伝えようとしていた[3]

/   а /   и /   у /   э /   о  
/   ка /   ки /   ку /   кэ /   ко きゃ / キャ   кя きゅ / キュ   кю きょ / キョ   кё
/   са /   си /   су /   сэ /   со しゃ / シャ   ся しゅ / シュ   сю しょ / ショ   сё
/   та /   ти /   цу /   тэ /   то ちゃ / チャ   тя ちゅ / チュ   тю ちょ / チョ   тё
/   на /   ни /   ну /   нэ /   но にゃ / ニャ   ня にゅ / ニュ   ню にょ / ニョ   нё
/   ха /   хи /   фу /   хэ /   хо ひゃ / ヒャ   хя ひゅ / ヒュ   хю ひょ / ヒョ   хё
/   ма /   ми /   му /   мэ /   мо みゃ / ミャ   мя みゅ / ミュ   мю みょ / ミョ   мё
/   я   /   ю   /   ё  
/   ра /   ри /   ру /   рэ /   ро りゃ / リャ   ря りゅ / リュ   рю りょ / リョ   рё
/   ва   /   о  
/   н    
が / ガ   га ぎ / ギ   ги ぐ / グ   гу げ / ゲ   гэ ご / ゴ   го ぎゃ / ギャ   гя ぎゅ / ギュ   гю ぎょ / ギョ   гё
ざ / ザ   дза じ / ジ   дзи ず / ズ   дзу ぜ / ゼ   дзэ ぞ / ゾ   дзо じゃ / ジャ   дзя じゅ / ジュ   дзю じょ / ジョ   дзё
だ / ダ   да ぢ / ヂ   дзи づ / ヅ   дзу で / デ   дэ ど / ド   до ぢゃ / ヂャ   дзя ぢゅ / ヂュ   дзю ぢょ / ヂョ   дзё
ば / バ   ба び / ビ   би ぶ / ブ   бу べ / ベ   бэ ぼ / ボ   бо びゃ / ビャ   бя びゅ / ビュ   бю びょ / ビョ   бё
ぱ / パ   па ぴ / ピ   пи ぷ / プ   пу ぺ / ペ   пэ ぽ / ポ   по ぴゃ / ピャ   пя ぴゅ / ピュ   пю ぴょ / ピョ   пё

ウクライナ

[編集]

ウクライナ語における日本語表記ではロシア語における и, э, ё, г の部分を і, е, ьоьо), ґ に置き換える。

ディブロヴァ、オディネーツィ(1944年)によるキリル文字表記。の子音に с, т ではなく、ш, ч が使用される。

/   а /   і /   у /   е /   о  
/   ка /   кі /   ку /   ке /   ко きゃ / キャ   кя きゅ / キュ   кю きょ / キョ   кьо
/   са /   ші /   су /   се /   со しゃ / シャ   шя しゅ / シュ   шю しょ / ショ   шо
/   та /   чі /   цу /   те /   то ちゃ / チャ   чя ちゅ / チュ   чю ちょ / チョ   чо
/   на /   ні /   ну /   не /   но にゃ / ニャ   ня にゅ / ニュ   ню にょ / ニョ   ньо
/   ха /   хі /   фу /   хе /   хо ひゃ / ヒャ   хя ひゅ / ヒュ   хю ひょ / ヒョ   хьо
/   ма /   мі /   му /   ме /   мо みゃ / ミャ   мя みゅ / ミュ   мю みょ / ミョ   мьо
/   я   /   ю   /   ьо  
/   ра /   рі /   ру /   ре /   ро りゃ / リャ   ря りゅ / リュ   рю りょ / リョ   рьо
/   ва   /   о  
/   н    
が / ガ   ґа ぎ / ギ   ґі ぐ / グ   ґу げ / ゲ   ґе ご / ゴ   ґо ぎゃ / ギャ   ґя ぎゅ / ギュ   ґю ぎょ / ギョ   ґьо
ざ / ザ   дза じ / ジ   дзі ず / ズ   дзу ぜ / ゼ   дзе ぞ / ゾ   дзо じゃ / ジャ   дзя じゅ / ジュ   дзю じょ / ジョ   дзьо
だ / ダ   да ぢ / ヂ   дзі づ / ヅ   дзу で / デ   де ど / ド   до ぢゃ / ヂャ   дзя ぢゅ / ヂュ   дзю ぢょ / ヂョ   дзьо
ば / バ   ба び / ビ   бі ぶ / ブ   бу べ / ベ   бе ぼ / ボ   бо びゃ / ビャ   бя びゅ / ビュ   бю びょ / ビョ   бьо
ぱ / パ   па ぴ / ピ   пі ぷ / プ   пу ぺ / ペ   пе ぽ / ポ   по ぴゃ / ピャ   пя ぴゅ / ピュ   пю ぴょ / ピョ   пьо

ボンダレンコ(Бондаренко)(1997年)によるキリル文字表記。現代ウクライナにおける標準的な表記法。

/   а /   і /   у /   е /   о  
/   ка /   кі /   ку /   ке /   ко きゃ / キャ   кя きゅ / キュ   кю きょ / キョ   кьо
/   са /   сі /   су /   се /   со しゃ / シャ   ся しゅ / シュ   сю しょ / ショ   сьо
/   та /   ті /   цу /   те /   то ちゃ / チャ   тя ちゅ / チュ   тю ちょ / チョ   тьо
/   на /   ні /   ну /   не /   но にゃ / ニャ   ня にゅ / ニュ   ню にょ / ニョ   ньо
/   ха /   хі /   фу /   хе /   хо ひゃ / ヒャ   хя ひゅ / ヒュ   хю ひょ / ヒョ   хьо
/   ма /   мі /   му /   ме /   мо みゃ / ミャ   мя みゅ / ミュ   мю みょ / ミョ   мьо
/   я   /   ю   /   ьо  
/   ра /   рі /   ру /   ре /   ро りゃ / リャ   ря りゅ / リュ   рю りょ / リョ   рьо
/   ва   /   о  
/   н    
が / ガ   ґа ぎ / ギ   ґі ぐ / グ   ґу げ / ゲ   ґе ご / ゴ   ґо ぎゃ / ギャ   ґя ぎゅ / ギュ   ґю ぎょ / ギョ   ґьо
ざ / ザ   дза じ / ジ   дзі ず / ズ   дзу ぜ / ゼ   дзе ぞ / ゾ   дзо じゃ / ジャ   дзя じゅ / ジュ   дзю じょ / ジョ   дзьо
だ / ダ   да ぢ / ヂ   дзі づ / ヅ   дзу で / デ   де ど / ド   до ぢゃ / ヂャ   дзя ぢゅ / ヂュ   дзю ぢょ / ヂョ   дзьо
ば / バ   ба び / ビ   бі ぶ / ブ   бу べ / ベ   бе ぼ / ボ   бо びゃ / ビャ   бя びゅ / ビュ   бю びょ / ビョ   бьо
ぱ / パ   па ぴ / ピ   пі ぷ / プ   пу ぺ / ペ   пе ぽ / ポ   по ぴゃ / ピャ   пя ぴゅ / ピュ   пю ぴょ / ピョ   пьо

中澤英彦(2009年)によるキリル文字表記。ディブロヴァ、オディネーツィ(1944年)のものとほぼ同じだが、「しょ」の表記が шо ではなく шьо、「ちゃ、ちゅ、ちょ」の表記が чя, чю, чо ではなく тя, тю, тьо である。

/   а /   і /   у /   е /   о  
/   ка /   кі /   ку /   ке /   ко きゃ / キャ   кя きゅ / キュ   кю きょ / キョ   кьо
/   са /   ші /   су /   се /   со しゃ / シャ   шя しゅ / シュ   шю しょ / ショ   шьо
/   та /   чі /   цу /   те /   то ちゃ / チャ   тя ちゅ / チュ   тю ちょ / チョ   тьо
/   на /   ні /   ну /   не /   но にゃ / ニャ   ня にゅ / ニュ   ню にょ / ニョ   ньо
/   ха /   хі /   фу /   хе /   хо ひゃ / ヒャ   хя ひゅ / ヒュ   хю ひょ / ヒョ   хьо
/   ма /   мі /   му /   ме /   мо みゃ / ミャ   мя みゅ / ミュ   мю みょ / ミョ   мьо
/   я   /   ю   /   ьо  
/   ра /   рі /   ру /   ре /   ро りゃ / リャ   ря りゅ / リュ   рю りょ / リョ   рьо
/   ва   /   о  
/   н    
が / ガ   ґа ぎ / ギ   ґі ぐ / グ   ґу げ / ゲ   ґе ご / ゴ   ґо ぎゃ / ギャ   ґя ぎゅ / ギュ   ґю ぎょ / ギョ   ґьо
ざ / ザ   дза じ / ジ   дзі ず / ズ   дзу ぜ / ゼ   дзе ぞ / ゾ   дзо じゃ / ジャ   дзя じゅ / ジュ   дзю じょ / ジョ   дзьо
だ / ダ   да ぢ / ヂ   дзі づ / ヅ   дзу で / デ   де ど / ド   до ぢゃ / ヂャ   дзя ぢゅ / ヂュ   дзю ぢょ / ヂョ   дзьо
ば / バ   ба び / ビ   бі ぶ / ブ   бу べ / ベ   бе ぼ / ボ   бо びゃ / ビャ   бя びゅ / ビュ   бю びょ / ビョ   бьо
ぱ / パ   па ぴ / ピ   пі ぷ / プ   пу ぺ / ペ   пе ぽ / ポ   по ぴゃ / ピャ   пя ぴゅ / ピュ   пю ぴょ / ピョ   пьо

Й (й)

[編集]

日本語のロシア語表記において、а, и, у, э, о の後の ий になる。ウクライナ語表記では а, і, у, е, о の後の ій(または ї)になる。

単語

[編集]
  • 日本=ロシア語:нихон・ниппон, ウクライナ語:ніппон, ніхон
  • =ロシア語/ウクライナ語:сакура
  • 天皇=ロシア語:тэнно, ウクライナ語:тенно

上記以外の表記法

[編集]
  • 「よ」及び開拗音オ段の母音を ё でなく ио, йо と書くことがある。「東京」 - Токио 「米沢」 - Йонедзава(なぜなら、ё強勢が伴う音節にしか使えないから)
  • 「ん」の次にア行またはヤ行が来るときは、ъ または 'アポストロフィ)で区切ることがある。「山陽」- Санъё あるいは Сан'ё
  • 長音はマクロンを付けることがある。「東京」 - Тōкиō
  • 「し」は ши と書くことがある。「すし」 - суши
  • 「ち」は чи と書くことがある。「はまち」 - хамачи
  • 比較的古い時期に生まれた訳語にはハ行音に г を使った例がある。「横浜」 - Иокогама

文章

[編集]

例として君が代ロシア語アルファベットで表記する。

  • Кими га ё ва
    тиё ни ятиё ни
    садзарэ иси но
    ивао то нари тэ
    кокэ но мусу мадэ.

関連事項

[編集]
  • フィギュアスケート選手の川口悠子は2009年にロシア国籍となったため、名前のラテン文字表記が従来の Yuko Kawaguchi からロシア語の Юко Кавагути の転写である Yuko Kavaguti に変更された。

脚注

[編集]
  1. ^ Serdyuchenko G.P. "Русская транскрипция для языков зарубежного Востока"(1967年、モスクワ、"Наука"版), pp. 222—223.
  2. ^ Serdyuchenko G.P. "Русская транскрипция для языков зарубежного Востока"(1967年、モスクワ、"Наука"版)、p. 223.
  3. ^ Serdyuchenko G.P. "Русская транскрипция для языков зарубежного Востока"(1967年、モスクワ、"Наука"版)、p. 224.

参考文献

[編集]
  • Поливанов Е.Д., Плетнер О.В. "Грамматика японского разговорного языка"(1930年、モスクワ東洋学院)。
  • Поливанов Е.Д. "О русской транскрипции японских слов"(1917年、ペトログラード)。
  • Спальвин, "Японский разговорный язык"(1933年、ハルビン市"Наука" 版)。
  • Бондаренко І.П.Українсько-японський словник. — Київ: Альтернативи. — 1997.
  • Бондаренко І. П. Транскрипція японської лексики літерами українського алфавіту // Записки з українського мовознавства. – Випуск 7. – Одеса: ОДУ, 1999. – С.77-88.
  • Діброва А., Одинець В., Українсько-ніппонський словник / За ред. Ясуда Сабуро. - Харбін, 1944.
  • Федоришин М. С. Українська транскрипція японської мови. - Львів: Львівська політехніка, 1994.
  • 中澤英彦. ニューエクスプレス ウクライナ語 [Українська мова. Діалоги]. — 東京: 白水社, 2009. — 頁18—19.

外部リンク

[編集]